среда, 3 апреля 2019 г.

Сучасна українська література

Сучасна українська література
Якимчук Любов Василівна 

Монастир

я піду в монастир. чоловічий
розвінчать абстиненції міти
щоб носити короткі спідниці
та волосся гідропіритити
і щоночі буде причастя
а щоранку буде похмілля
і пізнають монахи щастя
і прославлять з Маґдала Марію
цей монах цілуватиме ноги
інший — руки та усе інше
й ти зі мною зраджував Богу
та молився текстами Ніцше








Катерина Богданівна Бабкіна 

Дзеркало для одного

В певний період життя
Знаходиш його –
Дзеркало, у якому відображення твоє
Нагадує тебе рівно настільки,
Щоб здатись тобі ідеальним.
Коли дивишся в дзеркало вночі, можеш почути
Шелест крил нічного метелика, шепіт
Прибережного піску, коли до нього
Торкається хвиля
Чи дотик давно і старанно забутих
Пальців до твоєї шкіри на животі, на стегнах
А вдень
Бачиш у дзеркалі завжди достатньо сонця.
Згодом,
Коли дзеркало з’являється таки в твоєму помешканні
Або ж помешкання з дзеркалом разом
Переходять тобі у спадок, в дарунок
Чи просто приймають тебе назавжди –
Дивитися у дзеркало
Стає найпотрібнішою звичкою,
Котру близькі знайомі
Поблажливо звуть дивакуватістю –
Адже
Дзеркало нагадує тобі про зміни рівно настільки
Щоб помітними стали лише зміни на краще.
Тож все частіше приходять думки про доцільність скла і срібла
В історії людства
І про те,
що завжди либонь повертатимешся до дзеркала –
Воно ж бо створене саме для тебе.
Зрештою, дзеркало ніколи
Не відобразить хворіб і старості
І ти, ймовірно, так і не дізнаєшся
Про його
Дзеркала
Єдиний недолік :

У нього не можна дивитись удвох.


Галина Григорівна Крук

Поезія


буває Господь сотворить когось
без запобіжного клапана
дасть йому шкіру таку тонку
щоб на вилицях тріскала
заллє йому попід шкіру кров
щоб на асфальт крапала
і пустить його найдовшою
у світі доріжкою
мовляв – іди собі людику
недосконала конструкціє
нібито все при тобі: і нозі і руці є
тільки немає в тобі
для щему ущелини
для сльози сльозоточини
для душі віддушини
і несе в собі чоловік скільки може винести
по самі краї заливається оковитою
але як би душа у п’ятах його не билася
а – не передбачено
ніякого
запасного виходу
і живе собі чоловік, аж ходова зноситься
аж Господь на техогляді зглянеться –
не пропустить
і під тиском обставин бухає кров носом
і лежить чоловік на дорозі
і – ні пари з уст








1 комментарий:

  1. там дальше, зайдіть подивіться. Нажміть на посилання сучасна українська література

    ОтветитьУдалить

подорож

https://docs.google.com/presentation/d/1Gk2h68_nhDHaL448re0P23gE3AGyOzVFTcwK_M1cr4Y/edit?usp=sharing